Богомолове кохання
з рубрики / циклу «головна пристрасть»
Пристрасний погляд зелених очей,
наскрізь пробиває мій панцир з хітину,
миттєвість іще і я уже твій,
в солодкі обійми твої полину
опиратись коханню немає вже сил,
відчуваю себе навіженим митцем,
в сплетінні ніжок і доторків крил,
входжу повільно в зелене твоє черевце.
На майбутнє з тобою нема в мене шансів,
з`їси мені голову ти до пуття,
та в цьому натхненно-смертельному танці,
ми світу даруємо нове життя.