Травень
Цвітуть в саду духмяно віти.
Одівся травень в білий квіт.
Леліє він самотню вишню,
Що поміж яблунь ронить цвіт.
Про що він шепче цій красуні?
Вже здогадався увесь світ.
Просте зізнання вічно – юне,
Легеньким вітром в даль летить.
Воно як поклик на просторі,
Добром наповнює серця,
Як пісня жайворонка в полі,
Й рум’янок милого лиця.
Голубить травень білолиций,
Красуню вишню молоду
І дивна казка йому сниться,
У яблуневім тім саду.
