Барвисті бобові сни
з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»
Знов вечір синю барву розчинив
В легкому полохливому повітрі,
А нічка додала барвистих снів
В коктейль із хмар на зоряній палітрі.
У тих барвистих снах який резон?
Примарним щастям з’являться й зникають.
Котру вже ніч дивлюсь про небо сон,
В яке бобові стебла закликають.
Збираюсь ввись і на вітрах стою,
Зіпнувшись в сні на паростки бобові,
Чекаю на земну любов свою
У барвах піднебесної любові.
І п’ю її, магічну, досхочу
Хмелію, не зумівши зупинитись…
З бобових стебел шкереберть лечу
Щоб в дивних барвах ночі розчинитись.
Я дочекаюсь, що б там не було,
І сни не втомляться бобами витись,
Аж поки ти зберешся на стебло,
Щоб сон небесний разом додивитись.
