Галявина стиглих кульбаб
з рубрики / циклу «Лірика квітів»
Нащо ви вдягли, кульбаби,
В спеку ці пухові шапки?
Розпускаєте для зваби
Парашутики-кульбабки?
Не для зваби, а в дорогу
В них зернятка вирушають,
Нам, матусям, лиш тривогу
І надії залишають.
Хай їх, рідних, ловить доля
Між травневого розвою,
Приголубить десь край поля
Чи на луках між травою.
Хай нічного вітру хвилі
Здіймуть їх аж ген між зорі,
Щоб квітками мерехтіли.
У небес нічному морі.