08.05.2012 22:22

-

217

5 | 5

 © Чернуха Любов

Пусті двори

Пусті двори. Дірками в космос зяють

Розбитих вікон – очі і роти.

Та іноді ще іскрами палають

Обрізані, обшарпані дроти.

Одна бабуся на усе узбіччя,

Не хоче йти із рідного гнізда.

Дороги-зморшки через все обличчя

І сотні днів без жодного листа.

Нема дітей. Соромляться матусі –

Неграмотної донечки війни.

Й лише сичі і ворони в окрузі

Її брати, її малі сини.

м. Кривий Ріг, травень 2012р