09.05.2012 15:30
для всіх
726
    
  7 | 7  
 © Каранда Галина

Листи, які не надійшли…

Листи, які не надійшли…

з рубрики / циклу «про життя»

В Хмельницькій області у районному будинку культури урочисто були передані листи, які надіслали ще під час війни. З того, часу минуло 70 років, і тільки тепер вони потрапили до рук адресатам, вірніше їх нащадкам. Листи від родичів отримали 12 родин.

У 1942 році фашисти захопили 1186 листів і вивезли їх за межі країни. Весь цей час листи зберігалися у Віденському технічному музеї, і лише в 2001 році їх передали на Україні. У пошуку листів допомагає музей і громадськість, Завдяки спільним зусиллям в Україну вже знайдені близько 350 сімей, серед яких 108 проживають у Хмельницькій області. Пошук не закінчено, нехай хоч і з запізненням, але вони все-таки дійдуть до своїх адресатів.

Листи, які не надійшли…

Оті трикутнички маленькі,

Що так на них чекала ненька, –

Так адресата й не знайшли…


Листи з великої війни…

Вони писались ледь не кров’ю

У паузах… за мить до бою...

Надії повні, і вини…


На фронті що життя людське?

Послання, згорнуте утроє,

На мить хоч серденько загоїть,

Болюче й зранене таке…


А ті листи – не надійшли…

І пошта польова не винна.

Немає звісточки від сина…

О Боже! Миру нам пошли!



Лубни, 9.05.2012

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 12.05.2013 16:16  Світлана Рачинська 

А я, як тонкосльоза людина...
не байдужий і гарний вірш!!!

 10.05.2012 20:52  © ... => Володимир Пірнач 

дуже Вам вдячна за такі слова.

 10.05.2012 20:23  Володимир Пірнач => © 

Зграя мурах пронеслась по спині коли дочитав.
Сильно.
Плюсую.

 10.05.2012 14:47  Деркач Олександр => © 

Гарний вірш

 09.05.2012 19:02  © ... => Оля Стасюк 

дякую! і за пісню теж.

 09.05.2012 19:01  © ... => Тетяна Чорновіл 

сьогодні, в тій же підбірці репортажів, розказували, що іноді в похоронках писали просто: "поховали в полі під березою"...

 09.05.2012 18:56  Тетяна Чорновіл => © 

Дійсно, отримати такий лист... через стільки років - хвилююча подія. Якось ми садили квіти біля Пагорба Слави. Діти (уже дорослі) привезли стареньку маму до братської могили. Якимсь чином узнали, що ім"я її чоловіка, а їх батька значиться тут у вигравіруваному списку. Не можна було без сліз спостерігати за тим, як нарешті вона (уже бабусею) зустрілася з своїм чоловіком. Нехай і в вигляді прізвища на монументі...

 09.05.2012 18:52  Оля Стасюк 

Чудовий вірш!

 09.05.2012 18:51  Оля Стасюк 

Video YouTube