10.05.2012 19:38
-
292
    
  - | 3  
 © Марія Тополя

Я чекатиму на ходу.

Ви лиш думаєте – я зроблю.

Ви ридаєте – я сміюсь,

Хоч нестерпно битись в істериці, –

Як усі, я її боюсь.

 

Я чекатиму на ходу.

Навіщо зупинятись для чекання?

Заховалося літо в кутку

Мого кволого кохання…

 

Ви впадете під ноги –

Переступлю! Бо не інша –

Така ж як усі

І у мене своя тяжка ніша.

 

Моя доля теж у мовчанні,

Їй нема з ким поговорити,

От і стогне з благанням:

“Дай хоч мить, щоб творити!”

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 06.08.2012 09:11  Каранда Галина 

 10.05.2012 23:45  Каранда Галина 

добре, хоч не наступили...