29.05.2014 21:23

для всіх

193

6 | 6

 © Зав`ялова Валентина

Прилітала душа

Перламутрова кулька–душа

Пропливла моєю кімнатою,

Не сказала, чия вона,

Чи то мамина, чи то татова.

 

Прилетіла з небес до нас,

Щоб дорослих дітей провідати.

«Може, - думалось їй отам -,

Рано було самих їх кидати. »

 

Подивилась: в порядку дім,

На обійстя миле поглянула.

І розтанула, ніби дим,

В синій простір ізнову канула.

 

Ти  від нас недалеко, так?

Це, напевне, віднині знатиму.

Прилітай іще, так зрадію я,

І  чекатиму, знов чекатиму.

Харків, Травень 2014 р