29.05.2014 21:23
для всіх
192
    
  6 | 6  
 © Зав`ялова Валентина

Прилітала душа

Перламутрова кулька–душа

Пропливла моєю кімнатою,

Не сказала, чия вона,

Чи то мамина, чи то татова.

 

Прилетіла з небес до нас,

Щоб дорослих дітей провідати.

«Може, - думалось їй отам -,

Рано було самих їх кидати. »

 

Подивилась: в порядку дім,

На обійстя миле поглянула.

І розтанула, ніби дим,

В синій простір ізнову канула.

 

Ти  від нас недалеко, так?

Це, напевне, віднині знатиму.

Прилітай іще, так зрадію я,

І  чекатиму, знов чекатиму.



Харків, Травень 2014 р

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 30.05.2014 16:15  Ганна Коназюк => © 

Дуже гарно!..

 30.05.2014 10:13  Світлана Рачинська => © 

{#}дуже і дуже гарно про найрідніші душі. 

Чудово, Валентино!

 29.05.2014 21:14  Олена Вишневська => © 

Ніжно... з любов`ю такою трепетно.... інакше і бути не може!

 29.05.2014 19:53  Тадм => © 

гарно

 29.05.2014 14:51  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Приємна кулька-душа та ще й із перламутру...

Гарно.