15.05.2012 16:29
-
448 views
    
rating 5 | 9 usr.
 © Володимир Пірнач

Монолог совісті


Ти сказала, що я витрачаю життя

на доступних жінок і постійні пянки,

що я поступово йду в небуття

ще не зайнявши своєї ланки.


Подивись довкола - кажеш мені

- і спробуй зробити хоч щось корисне.

Цей світ не закінчується на тобі.

Ти гробиш себе, гробиш навмисно!


Я звикла до тебе - продовжуєш ти

- мені часом бракує твоєї тіні.

Ти давно не читаєш мені вірші

і спалюєш рукописи у каміні.


Ти став жорстоким - говориш тихо

- відводиш погляд ніби втікаєш.

Тебе повсякчас супроводжує лихо,

ти маєш усе і всерівно шукаєш.


Чому ти так робиш? - питаєш у мене

- тобі цікаво коли хтось страждає?

ти втратиш мене, я обіцяю,

хоча це напевно тебе забавляє..



Київ, грудень 2011

Публікації: Володимир Пірнач

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 02.04.2013 13:08  Наталія Сидорак 

В ваших поезіях - така сильна душевна боротьба і такий відчайдушний пошук себе... і нерозуміння цого близькими людьми... Сумно... 

 08.06.2012 02:43  Ковалик Валентина => © 

Круто. Круто. Однозначно круто=))) 

 22.05.2012 18:45  Мальва СВІТАНКОВА 

проймає....... аж ха-хашний настрій пропав. Ви одначе майстер діалогів з безтілесними структурами душі!!!! 

 16.05.2012 21:02  Олександр Новіков => Марієчка Коваль 

ха))) круто. і зачепила і розсмішила. ох і сором мені))) 

 15.05.2012 23:24  © ... => Олександр Новіков 

Я б не проти, але до матеріального достатку добратися важко, це ж один із законів економіки "скільки не дай то мало" ну звісно своїми словами) 

 15.05.2012 23:22  © ... => Марієчка Коваль 

Та ні, совість це ще та ненажера, можливо це просто об"єктивність сприйняття. Життя справді цікава штука, коли воно має різні аспекти і емоції, якщо все ясно наперед то воно стає прісним і нецікавив, у такі моменти навіть лихо за щастя.. 

 15.05.2012 23:19  Стас Бережок => Марієчка Коваль 

та так. от коли в тебе все є, воно починає набридати. тому вони на мізері і жили. в них не було нічого і одразу було все. і навіть те, чого не було в заможних людей. в кожного є своя "фішка" і в них вона теж була 

 15.05.2012 23:18  © ... => Тетяна Чорновіл 

Я лишив останнє слово за собою, так буде правильно) 

 15.05.2012 23:15  Марієчка Коваль => Стас Бережок 

та ладно... трохи перцю, трохи солі.. трошки кашки, але грошей трохи не буває. на мізері одні поети і жили. 

 15.05.2012 23:14  Стас Бережок 

вибачте, мені потрібно тхохи. трохи музи та трохи кохання. бо коли є БАГАТО, то тоді нецікаво) 

 15.05.2012 23:13  Стас Бережок => Марієчка Коваль 

ну чому. метрі потрібно тхохи. трохи музи та трохи кохання. бо коли є БАГАТО, то тоді нецікаво) 

 15.05.2012 23:11  Марієчка Коваль => Стас Бережок 

А ніхто й не говорив про БАГАТО, Стасік... От по ходу діла ти й сам в першу чергу про БАГАТО і думаєш. 

 15.05.2012 23:09  Стас Бережок => Марієчка Коваль 

як сказати. комусь багато і непотрібно, для відчюття задоволення, моментами, потрібно зовсім трохи 

 15.05.2012 23:07  Марієчка Коваль => Стас Бережок 

всього завжди не вистачає. 

 15.05.2012 23:06  Стас Бережок => Марієчка Коваль 

ну чому, кому як. кому чого невистачає, той тим і переймається. 

 15.05.2012 23:04  Стас Бережок 

класно. колись, до такого діалогу, на мою думку, прийде кожен, і "відводивши погляд буде втікати". 

 15.05.2012 23:03  Марієчка Коваль => Олександр Новіков 

так і те також))) да.. зараз всі тільки про це і думають. як не соромно, товариш поет? 

 15.05.2012 22:53  Олександр Новіков => Марієчка Коваль 

а я оте маєш все більше, якось в матеріальну сторону сприйняв) 

 15.05.2012 22:47  Марієчка Коваль 

"ти маєш усе і всерівно шукаєш." - і ..тіпа і лихо маєш, і щастя? як можна усе мати і так тим більше думать... чи це совість така сита по горло уже? 

 15.05.2012 21:56  Олександр Новіков 

кул, плюсую. з совістю, а наче з дівчиною. є таке. сподобалось 

 15.05.2012 18:51  Тетяна Чорновіл => © 

А Ви їй хоч щось буркнули? :))) 

 15.05.2012 18:07  © ... => Тетяна Белімова 

Не знаю, для мене це діалог, просто я ще не сказав свого слова..
Дяк. 

 15.05.2012 18:03  Тетяна Белімова 

Чому ти назвав це "Діалогом", якщо по суті це - монолог? Гарно написано, хоча знаєш, на мій погляд, це до тебе не твоя Совість, а Амбітність зверталась. Це ніби її текст - "злазь із печі і займись ділом". Таке у мене виникло бачення. 

 15.05.2012 17:20  Каранда Галина => © 

да... навіть не придумаю, що відповісти...
тут або дах поїде, або таки роз"їжджатися з нею треба, як таке діло... 

 15.05.2012 17:17  © ... => Каранда Галина 

Совість має жіночий рід, а дві жінки під одним дахом не уживаються.
Рецепт простий - треба любити жінок :) 

 15.05.2012 17:16  Каранда Галина => © 

поділіться досвідом, бо в моєї дисципліни ніякої, кричить на мене, як навіжена, ледь не матом.... я то стараюся не піддаватися, просто вона така противна... 

 15.05.2012 17:15  © ... => Деркач Олександр 

Можна і під час)
Вона у мене молодець і ми знаходимо спільну мову) 

 15.05.2012 17:13  © ... => Каранда Галина 

Вона у мене роками проходила вишкіл - тепер добренька) 

 15.05.2012 16:59  Деркач Олександр => © 

Цікаво... а ще цікаво: це діалог - до, чи після, бо я зі своєю після третьої не розмовляю 

 15.05.2012 16:33  Каранда Галина 

то вона у Вас ще й добренька...