16.05.2012 13:20
-
2055
    
  3 | 4  
 © Таїсія

У білий світ

Випускникам

Випускники – наче лелеки, зібрались в вирій відлітать.

В дороги ранні і далекі, серця Вкраїні щоб віддать…

Щоб на олтар знання покласти, вклонитись рікам і полям,

Лицем у землю щоб не впасти, не зрадить школі й вчителям.

А потім зграйно, журавлино колись злетітись в рідний край

Де скуштували смак полину, і де відчули справжній рай…

Де вам чуже своїм здавалось, звідки черпали ви тепло,

Де все ласкаво посміхалось, де душам солодко було…

Тепер ви вільні. І в дорогу вас кличе зоряна блакить…

Вклоніться рідному порогу, бо знаю: серце в вас болить.

За прикрі погляди і речі, за грубе слово навісне…

Тепер мов зграї ви лелечі, до сліз доводите мене…

Бо долі ваші загадкові, і ще не знаний їх політ.

Візьміть, на щастя , по підкові, і мчіть чимдуж у білий світ!!!



м. Ромни Сумська обл., 16/05/12

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 16.05.2012 15:36  Каранда Галина => © 

все класно, та мене коробить оте "віддать серця"...
чогось не люблю цього словосполучення... асоціації ( мої) - віддать і загинуть або віддать і залишитися безсердечним...
знаєте анекдот: " спочатку жінки вимагають у чоловіків руку і серце, а потім нарікають, що ті безрукі і безсердечні"...
от щось таке... хотілося б і від України як держави якоїсь підтримки, а не просто серця їй віддавати...

 16.05.2012 13:28  Деркач Олександр => © 

Гарно, красиво написано