Невчасно
з рубрики / циклу «ТАК ЛИЧАТЬ ОЧІ, СПОВНЕНІ КОХАННЯ»
Невчасно потяг від`їжджав,
Прийшла ти нащось проводжати...
Я нам надії не лишав,
Бо не було чого лишати.
В тумані полустанок зник,
Що був моїм сьогодні вранці,
В купе заглянув провідник,
Приніс невчасно чай у склянці.
Невчасний чай схолов давно,
Крізь склянки стан дрижить у гніві.
Невчасно все... Дивлюсь в вікно,
Де щезли спогади щасливі.
А потяг так шалено мчить
В невчасну каяття оскому...
І чай невипитий гірчить
В купе невчасному хиткому.
Думок невчасний кавардак
Зупинку бухкає у скроні.
Стоп-кран! Ривок!!! І вчасно так
Ти зустрічаєш на пероні.
