КАТАСТРОФА
з рубрики / циклу «ПСИХОЛОГІЧНЕ»
Все! Сталося! Все збігається
З пророцтвами катастрофи,
Вірш злякано намагається
Спасти хоч останні строфи.
Волає світ схаменутися,
Довіритись біополю!
В реальність час повернутися,
Та бракне вже кисню… й болю.
Злетіти б. За браком дальності
Не видно, пролом подоки!
У вакуум віртуальності
Затягує мрій потоки.
Аукається десь здалеку
І рветься болюче… живо.
Хоч ти усміхнися, смайлику,
Бо так на душі паршиво…
Обмежилось літо рамками
І зникло в пекучу стужу.
Із світу свого уламками
Я також пропасти мушу.
.gif "{#}")
Смайлик усміхаєтиься Вам.
.gif "{#}")
.gif "{#}")
.gif "{#}")
Згодна відкласти! :)))
