18.06.2012 20:58
-
149 views
    
rating 5 | 5 usr.
 © Антоніна Грицаюк

Хочу кохати, щиро любити

Хочу кохати, щиро любити,

Хочу страждати, а потім радіти,

Життю радіти так, як ніколи,

За все те разом дякувати долі.


Доленько, доле, ти мов те поле,

То хліба стиглі, то стерня коле,

Коле, аж серце біль навпіл крає,

Душа гірко плаче, ніхто того не знає.


Ніхто не знає, і не почує,

Доля, мов циганка, своє диктує.

Доленька, доле, де ти блукаєш?

Одного любиш, другого караєш.


Вини він не має перед тобою,

Тебе він чекає завжди з журбою,

Доленько, доле, ти мов билина,

А я без тебе, мов сиротина.


Доленько, доле, де ти блукаєш?

Може для мене щастя шукаєш.

Публікації: Антоніна Грицаюк

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись