Тетяна Чорновіл КОВИЛОВИЙ ЛІС
Як звільниш полонену мить
З буденності завіс,
Потрапиш-ш-ш в ковиловий ліс.
Тс-с-с… Чуєш-ш-ш?.. В небі, долі, скрізь
Мітелок страх ш-ш-шумить.
Як нам із страхом цим, чи без
Не станути у млі,
Що аж сочиться до землі?
Ти знаєш-ш-ш, то не ми малі!
Ковил аж до небес!
Колиш-ш-ше буйство протиріч
Волоття в виш-ш-шині.
З тобою вдвох, немов у сні,
Пропали в стебел глуш-ш-шині.
Хто винен? Звісно, ніч.
12.09.2013 00:03 Зельд |
 Сподобалося! Дуже романтично:"Ти знаєш-ш-ш, то не ми малі! |
20.06.2012 18:50 © ... => Оля Стасюк |
Дуже гарно, Олю! Дякую! :)) |
20.06.2012 13:58 Оля Стасюк |
 Ніч не винна, що вона погасла. |
20.06.2012 11:58 © ... |
Дякую всім! Написала і сумнівалася, чи виставляти! Приємно, що вірш знайшов позитивні відгуки! :) |
20.06.2012 11:57 © ... => Тетяна Белімова |
Дуже вдячна за відгук! Вірш створився спонтанно, несподівано... З якимись містичними відчуттями. Майже фізично відчувався той шум мітелок над головою. Десь височенно... |
20.06.2012 11:54 © ... => Субота Олександр |
Дякую! Ви час від часу пропадаєте в якийсь паралельний вимір! :)) |
19.06.2012 21:39 Субота Олександр |
 Проникливо,романтично... |
19.06.2012 21:07 Тетяна Белімова |
 Яка неперевершена поезія! Справді, просто чудова! Так люблю звукопис! А у Вас він вийшов дуже мелодійним і заколисуючим, якраз відповідним до тієї гри, яка виникла між двома у тому ковиловому лісі... |
19.06.2012 20:03 Каранда Галина => © |
 страх мітелок, буденність завіс, полонена мить...класно! |
19.06.2012 19:37 Деркач Олександр => © |
 ШШшшподобався Вашшшш ШШШШвельбавий ковиль, тільки не робіть з нього настоянку - я точно не буду пить))) |
19.06.2012 19:05 Лідія Яр |
 Шикарно. Я день у день хожу по цих травах, а Ви так гарно пишите про них |