16.07.2012 03:54
-
228
    
  2 | 2  
 © Крісман Наталія

Бути щасливою - просто!

Знаєш, стежки-дороги

Часто до прірви ведуть людей.

Янгол чи голос злого

Нас віддаляє від мрії й веде

За горизонт... Справжній Едем -

Він де?


Ніженьки вмочу у роси,

Коси в любистку сполочу свої.

Бути щасливою - просто!

Вітер гарячий всі рани згоїв,

Чуєш - співають для нас солов`ї

З гаїв!


Гріюсь теплом твого серця,

Дивний вогонь з-під твоїх повік...

Аж до самої смерті

Тільки любов - то найбільший лік,

Спраглій душі - життєдайний сік

Повік!


Зоряний пил на повіках,

Срібна мотузка з душі до душі,

Час - то найкращий лікар!

Вже не боюся розлуки дощів,

Разом здолаймо життя віражі

Мерщій!



м. Львів, 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 16.07.2012 22:01  © ... 

Та тут нема жодних проблем, Олександре, лиш треба навчитись слухати голос свого серця і встигати записувати...

 16.07.2012 21:36  Деркач Олександр 

І як люди вміють так форму тримати, у мене постійно все розвалюється, розбігаються кудись... КЛАСНО!!!

 16.07.2012 11:08  © ... 

А я ж бо думаю, що у мене за стан такий дивний всередині виник - та це Ви, Іринко, в мене (а мої вірші - це моє єство) так глибоко занурились))). Якщо загубитесь - гукайте, я Вас віднайду швиденько)))

 16.07.2012 11:02  Ірина Затинейко-Миха... => © 

читаю зараз Ваші поезії - і так занурююсь, що зявився острах загубитись в їх глибині! Ваш патріотизм - проймає болісно, ваша інтимна лірика - надихає і приносить мені неймовірне задоволення і спокій. Дякую за Вашу творчість!

 16.07.2012 10:58  © ... 

Від окличності (!) Вашого повідомлення, Ірино, аж в очах заіскрилося! Коханому неодмінно передам привіт!!!

 16.07.2012 10:55  Ірина Затинейко-Михалевич 

неймовірні Ваші вірші з розкішною енергетикою в рядках і між рядками!!!! Рада, що зявилася ще одна львівянка тут на сайті...та ще й яка:))) вітання коханому Львову!!!!

 16.07.2012 10:53  © ... 

Дякую, Володимире, що "заплюсували" мене, а ще більш приємно, що Вам сподобалось!

 16.07.2012 10:37  Володимир Пірнач => © 

Гарно, мені сподобалось.
Особливо розмір.
Плюсую.

 16.07.2012 09:55  © ... 

Мовчати також постійно не можна, коли є що сказати один одному (хоча б віршами), у цьому є й свої плюси - написаним завжди можна поділитися зі світом...

 16.07.2012 09:37  © ... 

Не знаю, що таке шаблонність в даному розумінні - вірш написано під час переписки дуже близькій мені людині, поету, який знаходиться зараз від мене на відстані 4 тис. км), там все те, що мені хотілось сказати в конкретну мить...так сталось, що про наші почуття любові нам легше з ним писати у рядках і міжряддях, аніж промовляти їх вголос, коли ми поряд...Та й у вірші нема вигадок, поки Він далеко, я на даний час деколи переселяюсь у його будинок, який межує з полями, а за ними ріка Бистриця, а далі починаються дрімучі Карпати,( це у Франківську), ходжу боса по траві біля хати, збираю різне зілля...Ось Вам маленький штрих до мого жіночого портрета...