18.07.2012 11:56
-
258
    
  4 | 4  
 © Крісман Наталія

ДЕ Ж ТИ, ДАНКО?

клятий вітер

не голубить 

ломить віти

в кроні дуба

ворон кряче

стогнуть гро`ми

небо плаче

з перевтоми

осінь квилить

рве волосся

люд безсилий

волі просить

в душі темінь

безпросвітна

дайте кремінь

прагнем світла!

очі страхом

повноводні

нема шляху

вир безодні

під руками

мокра скеля

де ж той камінь?

невеселі

бродять люди

наче мертві

прагнуть Чуда

"вирви серце!

де ж ти, Данко?

озовися!"...

до останку

люд молився...

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 19.07.2012 09:41  Деркач Олександр => © 

Гарно написано!

 19.07.2012 00:55  Каранда Галина 
 19.07.2012 00:25  Каранда Галина => © 

...... вірш старий, техніка слаба, але моє бачення передає, і воно не змінилося...

 19.07.2012 00:11  Каранда Галина => © 

для мене не існує поняття "хороша смерть".... модель поведінки я помітила. Ви розумна й сильна жінка. характери в нас ледь не протилежні, та, думаю, ТУТ ми поладимо!)

 18.07.2012 23:19  Ницик Андрій 

Перечитав коментарі, але ніхто питання не задав: Данко - це ж натяк на Богдана Хмельницького? Може, то просто я сумніваюсь і прошу уточнення. :)

 18.07.2012 12:29  Сашко Новік 

Гарно і форма)

 18.07.2012 12:04  Тая => © 

Гарно! Сумно від того, що ніхто чомусь не хоче бути Данком.