16.07.2012 21:27

-

233

4 | 4

 © Крісман Наталія

ВОВЧИЦЯ З ЧУЖОГО ЛІСУ

Крихта  світла  в  кінці  тунелю,

Сіра  осінь  судомить  душу,

Ця самотність  моя - мов нелюб,

Добре  знаю - вона минуща.

Виповзає  вужем  зі  скроні

Відболілий  віршами  відчай,

Манівцями  блукаю  сонна

У  надії,  що  ти  покличеш.

Почорніле  з морозу листя

Вже на ранок мій слід забуде.

Я - вовчиця з чужого лісу,

Хочеш - вляжусь тобі на груди?...

 

Хоч  навколо  вітрище  свище,

Ти  -  тепло  у  моїй  долоньці.

Знов  виношую  в  лоні  вірші,

У  тунелі  вже  бачу сонце!