Диво
з рубрики / циклу «Політичне»
Я чекаю тебе, моє диво із мрії.
Я чекаю, допоки хоч трошки жеврієш,
Або квітнеш чи млієш,
Або стелишся полем.
Може, щастя у житі?
Колосками налитими в світлі прожити,
І, як жайворонок, любити.
Я не знаю, я просто чекаю ще дива.
Це не осінь звичайна, банально-красива,
Ще й журлива.
Я не хочу кохання з розлукою й болем,
Краще житом згоріти в пожежі на полі,
Але бути на волі.
Це не диво, це – сіра буденність свавілля,
Коли щастя ховати потрібно в підпілля,
Божевілля...
Я чекаю й діждусь, чомусь добре це знаю....
І життя все на диво чарівне кидаю...
Покохаю...
