Час душі розп`ять
Знову морок ліг на плечі,
Ніч – то час душі розп`ять,
Час для свіжих самозречень,
Недописаних міжрядь,
Недомовлених освідчень,
Пошматованих сердець,
Як вужем у душу відчай
Заповза в глухий кінець,
Час розвіяних ілюзій
І нав`язливих примар,
Коли друзі – вже не друзі,
Обезкрилений Ікар,
Час на пошук вічних істин
І божественних начал,
Коли думам надто тісно,
Слізно скапує свіча,
Коли янголи іскристі
Обіймають крильми нас,
І поет, немов провісник,
Проника крізь простір-час...