24.07.2012 15:29
-
167
    
  2 | 3  
 © Крісман Наталія

Без волі - смерть!

Я не та, яка була ще вчора -

Крила пошматовані в вітрах,

Бо щораз, здіймаючись угору,

Всупереч реальності потворній,

Намагаюсь вбити в собі страх.


Я не та, якою вже не стати,

П`ю життя, аж груди розрива,

Що не день - нове душі розп`яття,

Кожен крок - наближення до страти

Моїх мрій... Як досі ще жива?


Я не та, якою мала бути,

Бо живу усупереч всьому,

П`ю любов, немов гірку цикуту,

Прірви дна бажаючи торкнути

І крильми розвіяти пітьму.


Хто ми є - вовки, птахи чи люди?

Ким би не були, без волі - смерть!

Я така, яку ти не забудеш,

Раннім снігом випаду у грудні,

Навесні - дощем небесних сфер...

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 25.07.2012 19:02  Андрій Гагін => © 

Гарний вірш! Сподобалось!!!! )