З моря погоди...
з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»
Плинуть, плинуть в далеч мрії
Над морською самотою,
Шелестять чеканням вії
Край вологого застою,
Дні згубивши чередою.
Позитиву свою норму
Ти спила, думок ораво!
На найвищі бали шторму
Сподівання має право,
Простодушним мріям – браво!
Все ж чекання ейфорію
Протиставлю я безсиллю,
Бо в душі ще маю мрію,
Що штормів здолаю хвилю
І діждусь морського штилю.