Літо знов загриміло громами...
Літо знов загриміло громами,
Мокре все: і дерева, й будови.
І про червень, про перший наш червень
Враз нахлинули спогади знову.
Ми з тобою недовго знайомі
І ніяк ми не дійдемо згоди,
Суперечки безглузді й співзвучні
Грому й блискавкам – дітям негоди.
Знову зливи стіна, раптом сонце
Над деревами і над домами,
Райдуг літніх повітряні стрічки
Зводять диво-мости поміж нами –
Переходи від серця до серця...
Харків, Серпень 2012 р.