Сповідь душі
Так грізно шумить за вікном дощ
Сварить мене за завдані всі муки
Змиває написи на похованні мощ
Змивала й я любов після розлуки
З надією вбивала мозкові клітини
Стираючи ті спогади, що зв`язували нас
Хотілося б і стерти почуття провини
Але його відформатує тільки час
Так рветься від душі оте "Прости!"
Але йому тепер вже все одно...
І свої не з`єднаємо мости
Мабуть таке буває лиш в кіно...
Підгайці, 26/08/2012