Тетяна Чорновіл Так вітряно!
Так вітряно! Несуться в вир
Уривки хмар рвучких,
Їх манить вітер-поводир
Хитким безумством втіх.
Щось таємниче жебонять
Вербових кіс струмки,
Їм вітру дотики наснять
Звабливі казочки.
Зомлів у полум’ї заграв,
В дощах холодних змок,
Знов вітер спокій мій украв
Край осені думок.
Лицем твій подих розіллю,
Заплутаю між вій.
До болю в снах тебе люблю,
Мій вітре грозовий!
28.08.2013 23:33 Дебелий Леонід Семен... => © |
 Лірично! Гарно! |
29.08.2012 10:57 Володимир Пірнач => © |
 Для мене знову Бродский)) |
28.08.2012 19:37 Каранда Галина => © |
 ) гарно. до болю в снах... у моєму сьогоднішньому вірші є "болем ночами снилась"... збіг?........... |
28.08.2012 15:43 Лідія Яр => © |
 Чарівно. Останній-супер. |
28.08.2012 11:21 Оля Стасюк |
У нас теж. І дуже холодно. |
28.08.2012 11:18 Деркач Олександр => © |
 Класний поводир, теж люблю вітер) |
28.08.2012 11:04 © ... => Бойчук Роман |
Дякую! Приємно! До сили вітру, і не тільки... :))) |
28.08.2012 11:01 Бойчук Роман |
 Гарно - з любов"ю до сили вітру!!! |