Бістрофіки
з рубрики / циклу «Жителі сьогодення»
Цю ніч проткнула жменя вітру,
лиш стрепенулось і затихло.
Ховало небо суть беззірну,
За цю хмарину, темну, рихлу.
І скільки всього наховала:
Лиш мокрі голови, волосся.
Води налито вже чимало
В словах, дощем, чи це здалося.
***
Лободо-споришеві будні –
Малим метеликам – пригода.
Літають оси, наче трутні,
Немає ягід їм, негода.
Та все ж тут якось поєдналось:
Картина літа, денний дотик,
Й росяних відблисків-дзеркалець
Краса і дух земних екзотик.
***
Комар не знав свою провину:
Нап’ється крові – лиць не бачить.
Не знав різницю: в груди, в спину;
Кусав завжди, коли є вдача.
І все було б однак, як треба,
Та не в смаках, мабуть й любові
Надмірно вкладена потреба,
В житті попити трішки крові.
***
Як прокидатись важко зранку,
якщо сьогодні вихідний.
І сон тримати до останку…
Та дивний шум, чіткий, ясний.
Ці дивні звуки, хто їх автор:
збудили зранку відчуття.
Гудів десь зверху перфоратор,
мов руйнував земне буття.
21-26.08.2012
