08.09.2012 00:09

-

199

6 | 6

 © Микола Чат

Претензія на осінь

Вхолола спека. Тихо на плечі,

Котом муркоче вересень підпалий.  

Листок, вже не живий, ще не опалий.

І посвист крил… Але, ще не ключі.

Сталистий натяк на свинцевість хмар,

Короткий дощ, як задум на протяжність.

Сопіння вітру, так, ще не куражність,

ЗахОду пал з позОвом на пожар.

З шкаралупиння визирнув горіх,

Пливе в нічному небі літній спогад.

Розсвіт туманно припускає здогад,

Що осінь вже ступає на поріг.