Ця довга ніч, пронизана віршами...
з рубрики / циклу «Наодинці з кавою й собою»
......ніч........
А я? Я що… усе закостеніло,
Така хитка ця точка рівноваги…
А восени так рано сутеніло…
Та на світанки вже нема відваги…
Вони мені холодні, ті світанки, –
Відчуть тепло – на те ще треба звикнуть…
Не вмію я пірнать відразу в ранки…
Така вже є. Сховатись мені? Зникнуть?
Дозвольте залишитися собою.
Все є як є. І краще вже не буде…
Вже пізно. Я себе не перекрою.
Пробачте. Й не судіте строго, люди!
Ця довга ніч, пронизана віршами,
Мені зненацька защеміла сумом…
Напевне, розминусь сьогодні з снами…
І розчинюся в тиші білим шумом…
Лубни, 29.09.2012
.gif "{#}")
Це за "І краще вже не буде" треба"А скоро краще буде"Не пізно ще"(ніколи не пізно!)