Точка розриву
з рубрики / циклу «ПСИХОЛОГІЧНЕ»
Здригнувся корпус циферблату враз,
І сталось… В мене тут, серед квартири,
Спинившись на числі «двадцять чотири»,
В безмовній тиші обірвався час.
На нуль зійшов у миті кабалі,
Розривом став на графіку кривої,
Скрізь в нульової поділки розвої
Ошкірились овалами нулі.
Нуль повний мрій і нуль про них жалю
Нулі думок лякає пустотою,
Нуль сподівань спливає за водою,
Бо нуль причин сказати, що люблю.
Ну що ж, шепну тихенько й без причин!
Нехай нулі вважатимуть смішною!
Не надивуюсь слова таїною,
Бо знову відновився часу плин…
