02.10.2012 16:44

-

244

5 | 5

 © Лідія Яр

Нехай всі смутки губляться в тумані

Більше не буду думать про погане

Й цієї ночі зможу я заснуть,

Бо я кохаю й знаю, що кохана,

А це, мабуть, життя важлива суть.

Нехай всі смутки губляться в тумані

(До себе в душу не пускай їх ти.)

І хай їх там, шматують невблаганні

Розради - осені розбурхані вітри.

Не треба більше думать про погане

Було давно... та й, чи було коли...

Щаслива я, бо поруч ти, коханий.

Міцніш мене до себе пригорни...