03.10.2012 21:37
-
160
    
  1 | 1  
 © Крісман Наталія

Світ завмер у чеканні обнов

Сум навіює Осінь холодна,
Сивиною покрилась трава...
Для цієї пори це природно -
Світ завмер у чеканні Різдва.

Роман Бойчук

Сумно хмари по небу снують,

Відкидаючи тіні в світ.

Хтось шукає у втраченім суть,

Ну а хтось - навмання крізь брід


Йде й не бачить - стрімка течія

Вириває й коріння дерев,

Хтось не знає страхів й відчиня

Усі двері, котрі обере.


Вже не чутно у небі "курли",

Дощ змиває сліди облуд,

Понад хмарами горді орли

Подивовано зрять на люд -


Хтось зривається з них у фальш,

Вже йому не ятрить олжа,

Хтось гартує свій дух, мов сталь,

Бо знайшов, де зі Злом межа.


Хтось забув, як тримати меч

І любов оселив в душі, 

Хтось втікає від самовтеч,

Не збагне - хто свої, чужі?...


Сум осінній застуджує кров,Ліс осінній радіє від злив.Світ завмер у чеканні обнов,

Люд принишк у наближенні див...

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 04.10.2012 10:30  Тетяна Чорновіл => © 

Вірш можна пристосувати як натяк про вибори.... І чорт йому рад, отому курликанню гордих орлів!
Вибачте, комент затівався, як жартівливий, та чомусь не весело...