26.10.2009 05:00
-
1269 views
rating 5 | 2 users
 © Микола Щасливий

Місячні сни

Сніг встеливши знову все навколо, 

Навіває чистий, білий сон 

І водночас місяць в ясних колах, 

Не дає заснути мені знов. 


Світить все ліхтариком в кімнату, 

Крізь повіки відчуваю блиск 

І пригадую одразу «білу вату», 

Чуючи від сну солодкий тиск. 


А заснувши, місяць знов моргає, 

Світить, а в промінчиках згадки, 

Це від них мій сон завжди минає, 

Бо не хочу мати його сни. 


Так борюся, щоб колись заснути, 

Кожну ніч, ця суперечка сну. 

Місяць не дає, її, забути, 

Сніг лиш радує, ховаючи весну. 

19.01.06 р.


Микола Щасливий цікавиться


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 26.10.2011 14:04  Тетяна Чорновіл => © 

Не знаю, чому це автор серед осені вже зимові сни дивиться, мабуть багато спить!!! Але віршш дуже гарний! Назва також! :)))

 04.05.2010 16:33  © ... 

бачу це проблема багатьох майстрів слова :))

P. S. А не пробували закривати чимось вікно?.. :)) 

 04.05.2010 15:58  Карпюк Оксана 

Як я це розумію. Ніколи не можу з місячним сяйвом спати =))) Або місяць, або я... 

 27.10.2009 08:45  Комарова Ольга => © 

Як мені це знайомо і близько, коли місяць світить в очі, не дає заснуьти і тоді я шукаю у темряві блокнотик, ручку, вмикаю лампу і починаю писати щось подібне:)