РОЗСТРІЛЯНЕ ВІДРОДЖЕННЯ
Кульмінація біди
3 листопада 1937 року стало кульмінацією дій радянського репресивного режиму. Тоді, «на честь 20-ї річниці Великого Жовтня» у Соловецькому таборі особливого призначення за вироком Трійки розстріляний Лесь Курбас. У списку «українських буржуазних націоналістів», розстріляних 3 листопада також були Микола Куліш, Матвій Яворський, Володимир Чеховський, Валер`ян Підмогильний, Павло Филипович, Валер`ян Поліщук, Григорій Епік, Мирослав Ірчан, Марко Вороний, Михайло Козоріс, Олекса Слісаренко, Михайло Яловий та інші. Загалом, в один день за рішенням несудових органів, було страчено понад 100 осіб представників української інтелігенції — цвіту української нації.
У честь кривавого якого свята,
Якого чорта юродиві діти,
Цвіт нації взялися розстріляти,
Щоб у Кремлі тирану догодити?
Поспішно склали списки поіменно
І нелюдську розправу утворили,
Щоб кров’ю їх заляпані знамена
Нахабно на параді майоріли.
Душі немає – й нації немає!
Без суду й слідства, чинно й без скандалу
До розстрілу! Осмислиш – жах промає,
Як йшли на смерть, режиму на поталу.
Кричав «УРА» тупий народ совєтський
За сприйняття бездушною межею
Здригнувся важко табір Соловецький
Над України вбитою душею…
