07.11.2012 13:44

-

272

8 | 8

 © Тетяна Чорновіл

МИТЬ СВІТАНКОВА

з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»

Незбагненна мить! Не сивій

В ночі хмарності дощовій,

Бо вже й так моїх дум сувій

Зачекався наказу “Досить!”

Не небесна ти й не моя –

В вирі часу лиш течія,

Та милуюсь тобою я,

Хоч і мряка кінець твій росить.

Сонця сорому налила,

Й зайнялася хмариста мла.

Що в світанні твоїм? Хула?

Чи надії ковток для мене?

Знаю, зникнеш ти за межу,

У минулого суть чужу.

Оберегом лиш збережу

Трепетання твоє знаменне…