18.11.2012 13:58
152 views
Rating 5 | 3 users
 © Евгений Марченко

Поглянь, труну якусь несуть,

та щось дрібна така. Мабуть дитина.

Шкода…  Мале а вже для нього домовина.

І щось процесія не надто вже сумна.

 

А що поробиш? Вже таке життя.

І вірно, дитяча вбога домовина.

Та годі нам. Пішли, пішли, пішли…

 

Померла вже любов. Померла у дитячім раннім віці,

Не встигши ще побачити і світ.

І вбога домовина її холодний дім.

Хоч мала жити вона в серці…

 

Зосталася по ній лиш память,

Та й то забудуть скоро -

Померла ж сиротою та любов…

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Паличка / Новела | Евгений Марченко». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Ти дала мені, хоча примарну, та надію... | Евгений Марченко».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 30.08.2016 09:24  Каранда Галина => © 
 19.11.2012 13:33  Володимир Пірнач 

Задум і справді цікавий, я навіть перебрав у пам"яті кілька гріхів.. 

 18.11.2012 20:01  Олександр Новіков 

класно, задум сподобався 

 18.11.2012 18:47  Деркач Олександр => © 

Задум звичайно вражаючий, виходячи з Образу Любов-дитина яка померла в раннім віці, написано вдало...але... 

 18.11.2012 14:43  Тетяна Чорновіл => © 

ВІрш вразив! Аж моторошно!

Померла вже любов. Померла у дитячім раннім віці.... (((

"Чудово"!

Публікації автора Евгений Марченко

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо