20.11.2012 20:06
-
484
    
  3 | 4  
 © Автор Невідомий

Глибока ніч. Глибока і бездонна;

Розбита тиша - плачуть струни скрипки.

Безсоння мне мою постІль холодну,

А скрипка плаче. Тужно, щемно, гірко...


Несмілою надією свіча тремтить, - 

Тепло останнє, що зігріє мої руки.

А скрипка плаче, і душа болить

Від самоти, від пустки і розлуки.


Я сам на сам в дуелі із любов`ю.

Глибока ніч. І рветься серце з туги.

І вкотре я у мареві безсоння

Шукаю, щоб зігрітись, твої руки.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 20.11.2012 21:47  Каранда Галина => © 

Несмілою надією свіча тремтить, - трохи збиває з загального ритму.

Але вірш просто чудовий!