20.11.2012 20:10
-
199
    
  5 | 5  
 © Ем Скитаній

коли вітри осінні

торкаються душі...

печаль навскісних ліній -

мелодія дощів.

у ритмі танцю крони

до неба здійнялись,

в кружлянні пада сонно

останній жовклий лист.

і б`ють по підвіконню

так сумно краплі сліз,

стучать у скло віконне,

зсковзають тихо вниз.

в красі осінній квіти

схилились до землі,

останні дивоцвіти

у дощовій імлі.

і шум, і шерех, шепіт

в бурхливості вітрів.

і в тучах сіре небо

в міцних обіймах снів.

з усюд невпинно лине

мелодія дощів... -

коли вітри осінні

торкаються душі.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 21.11.2012 13:04  Наталя Данилюк => © 

Така чуттєва ця Ваша мінорна краса,озвучена мелодіями дощів та осінніх вітрів...Гарно!

 20.11.2012 23:48  Тетяна Чорновіл => © 

Такий ритм дивовижний! Ніби й справді хитаєшся в осінніх вітрах, читаючи.
Дуже гарна і затишна поезія!
На колисанку схожа...

 20.11.2012 21:39  Каранда Галина => © 

КЛАСНО!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

 тучах а чому не в хмарах?

 20.11.2012 20:52  Тетяна Белімова => © 

"і шум, і шерех, шепіт...", - чудово!