Дівоча врода
з рубрики / циклу «Про долю»
Верба розпустилась біля крутого броду,
Ти ідеш по кладці несеш в відрах воду,
Стан гнучкий дівочий і руса коса,
До твоїх ніг босих падає роса.
Я стою дивлюся на твою красу,
Я давно кохаю тебе лиш одну,
Давно мою душу ти заворожила,
Краса твоя дівоча серце полонила.