Вірші про кохання
Де душа твоя, дівчино?
-Де душа твоя, дівчино?
-У моїй любові…
Стелиться доріженька
Лихом в чистім полі.
Все до краплі віддавала-
Легеня кохала…
До Бога молилася-
За нього благала…
Прокувала зозуленька
Та щастя украла…
Срібним дзвіном весільним
Чужий дім прибрала…
Один раз душа любить
Та один згорає…
Калиною-сиротою
Без його вмирає…
Так кохать, як серце руське,
Світ Божий не вміє -
Чи птахою в синє небо,
Чи в вогні ізтліє…
Я забуду? Так забуду,
Як ти мене просиш…
Де вінок заквітчаний
Заховала в роси,
Де співав мій соловейко,
Зоряну доріжку,
Я забуду свою душу
Від кохання грішну.
Мій прісний хліб без солоду, без солі
На рушнику вишиванім лежить…
Дарунок щедрий одинокій долі -
Не жить без нього серденьку, не жить…
Вклонюся низько тій вузькій стежині,
Що край життя коханого пройшла,
Від погляду одного на калині
Любові квітка біла розцвіла…
Україна, жовтень 2012
