Тетяна Чорновіл ТОПОЛИНИЙ ВІРШ
Гостроверхі тополі
В хмар холодний кисіль
Утопили невтішні вершки.
Мов задавнені болі,
Крик ворон звідусіль
Душу стомлену рве на шматки.
Крізь осінню палітру
Вперто крони звели
В мить, де барви світанок снує.
Від байдужості вітру
Не щеми, не боли,
Неприкаяне серце моє.
Віти схитують голі
Сум вітрів і мокви
У надії вгорнутися в сніг.
Дум нестримні тополі,
Чи ж дотягнетесь ви
До засніжених мрій дорогих?..
25.11.2012 20:45 Деркач Олександр => © |
 Ваші тополі нагадали мені одну історію((( причин не скажу...чужа країна, траса, тополі такі як і в нас, мокрий сніг, вітер, на 40 км. нема нікого і нічого...одна молитва... |
23.11.2012 11:28 Сашко Новік |
 гарно. і тут ВПС задіяні, тополі вартують. а у нас понад трасою всі тополі під ноль позрізали, а там же такі вешанки росли |
23.11.2012 02:42 Наталя Данилюк => © |
 Тендітна тополина зажура...Як завжди,лірично і чуттєво! |
22.11.2012 19:36 Марієчка Коваль |
 кисіль, кисіль... дивлячись на перший стовпчик, я бачу лише кисіль. З вишень, слив, багато кисілю... Вибачте простацьку душу, люблю пожрать) Дуже гарні порівняння)) От коли в полі так стоять одиноко бідні топольки, якось сумно стає( Їм же там дійсно холодно... А в нас в полях багацько таких. І вороняки... ті ще жахи. Куди ж без того крику. |
22.11.2012 19:02 Тетяна Белімова => © |
 Дуже гарно! Тополі такі осінні журливі, а день сьогодні був такий по-весняному радісний, сонячний і теплий... |
22.11.2012 15:44 Ем Скитаній |
 гарно і так лірично...чудово! |
22.11.2012 11:59 Каранда Галина => © |
 вірш гарний, дуже... тополя - моє дерево... |