На мОсті.
стою на мості самотний... -
велико-яскравий місяць
у повній красі наді мною.
над містом
і над рікою
по-царськи пливе у хмаринах
і вниз поглядає скоса.
те місячне сяйво у водах
засліплююче й мінливе -
думки в мені збуджує дивні,
спокусливі і жахливі.
схиливсь я над вирвою річки
і злегка заплющую очі,
курю і струшую попіл,
видихую дим і... -
в замрії
відчув
всю чарівність ночі
і легіта подув ніжний.
...коли ж я росплющив очі,
побачив -
з безодні світла
ти
крізь серпанок туману
у кроснах легких і прозорих
виходиш струнка,
журлива
як вечір із поглядом в осінь.
усмішка вуст моїх стиха
й повільно,
поволі шорхне... -
у Всесвіт увічнена мрія
над світом зависла зойком,
а не яскравим світилом,
стогоном, спогадом лине,
між нами і місяцем висне,
дугою провисла,
шляхом
крізь хмари у зорях вічних.
але згустилися хмари
і мжичкою дощик тихо
зашурхотів із неба.
парасольку свою роскрив я
...і залишаю мостик,
заглиблююся,
гублюся,
тікаю,
ховаюся в осінь...
