КОНТРАСТИ БЕЗВІСТІ
з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»
Просоленим Чумацьким Шляхом
У безвість мчать солодкі коні,
В водоймах із солоним страхом
Зриває солод греблі сонні,
Вируючи в смаків полоні.
Тобі я м’яко заперечу.
Супроти рішення твердого,
Заримувавши в безвість втечу,
Та так, що й не помітиш того
У миті таїнства святого.
Гарячим сплеском лихорадить
Край безвісті холодна віха,
Й окріп безумцям не зарадить,
Бо не лякає втечі крига
І манить вдаль контрастів втіха!