12.12.2012 16:28
-
196
    
  8 | 8  
 © Чернуха Любов

Безсоння

Тисне до ліжка - знемога, безсилля, безсоння,

Сутінки ковдрою криють нічний п’єдестал.

Місячне сяйво вмостилося на підвіконні,

Спостерігати феєрію - зоряний бал.


Очі відкриті розгадують таїнство ночі,

Казку тривожну осіння хода шурхотить.

Пугач не вірить нікому і просто регоче,

З порухом вітру в безодню незрячу злетить.


Знати напам’ять мелодії, стишені звуки,

Час пропускати крізь сито застиглих хвилин.

Ніч відпочинку чи миті безсонної муки,

Ранок упевнено згонить тягучості плин.



Кривий Ріг, жовтень 2012

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 13.12.2012 22:15  Тетяна Чорновіл => © 

Крізь сито застиглих звилин... Класно!

 13.12.2012 11:56  Володимир Пірнач => © 

Крутяк!
Особливо останній стовб, просто шикарно.
Дуже.
Плюсую.

 12.12.2012 22:58  © ... 

Дякую, ВСІМ-ВСІМ, настрій у кожного свій, хтось побачив романс, хтось стрес, а я радію, що читаєте!

 12.12.2012 21:34  Марієчка Коваль 

Добре так описали... Поменше стресів на душу вашу.

 12.12.2012 18:50  Каранда Галина => © 

щось мені сьогодні скрізь романси мерещаться... от і Ваш вірш не читала, а співала.шкода, що нот не знаю, не можу пояснити, на який мотив... але дуже класно!

 12.12.2012 17:10  Лідія Яр => © 

Гарно дуже.

 12.12.2012 16:56  Ем Скитаній => © 

дуже цікаво! чудово!

 12.12.2012 14:55  Бойчук Роман 

Який гарний вірш! Дуже сподобалось!