14.12.2012 12:18
-
206
    
  6 | 7  
 © Тетяна Чорновіл

КРИЖАНІ СНИ

КРИЖАНІ СНИ

з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»

Крижану казку тиху

Сніжним хмарам на втіху

Поміж пригорщів снігу

Розсіває зима.

 

У зелені ще й досі

Верб завихрені коси

Заплітають морози

Кригу сну крадькома.

 

На безлистому гіллі

В крижаному свавіллі,

Майорять задубілі

Колобки омели.

 

В сніг заметене біло,

Серце бється невміло.

Зимо, щоб не боліло,

Криги сном обпали.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 18.12.2012 11:35  Деркач Олександр => © 

Чудово, філігранна форма!

 14.12.2012 18:41  Бойчук Роман 

Гарні колобки! Сподобався вірш!

 14.12.2012 13:37  Оля Стасюк 

А що, омела вже достигла?

 14.12.2012 12:31  Каранда Галина => © 

класно. Колись хтось зробить підручник віршових форм, і прикладом там будуть Ваші вірші... треба Белімовій ідейку кинути, перепрофілюємо її з прози на вірші, хай докторську пише:))