КРИЖАНІ СНИ
з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»
Крижану казку тиху
Сніжним хмарам на втіху
Поміж пригорщів снігу
Розсіває зима.
У зелені ще й досі
Верб завихрені коси
Заплітають морози
Кригу сну крадькома.
На безлистому гіллі
В крижаному свавіллі,
Майорять задубілі
Колобки омели.
В сніг заметене біло,
Серце б’ється невміло.
Зимо, щоб не боліло,
Криги сном обпали.