14.12.2012 13:54
-
277
    
  3 | 3  
 © Бойчук Роман

МОВ ВІСТРЯ СТРІЛКИ

МОВ ВІСТРЯ СТРІЛКИ

Бува чуже стає до болю рідним,

А рідне до знемоги набрида;

Оманливе не раз є вірогідним,

А щира правда - найстрашніша лжа.


Не раз шукаєш суті в протиріччях.

Загублений у сутінках порад,

Бредеш ти манівцями вздовж узбіччя,

Мов вістря стрілки.., час твій - циферблат.


...Життя подібне клавішам роялю,

Котрий стоїть у темному кутку

В надій кімнаті з вітражами жалю

В вікні, що дивиться на Долю, мов ріку.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 14.12.2012 14:09  Тетяна Чорновіл => © 

Буває... Чудовий вірш!

 14.12.2012 13:07  Каранда Галина => © 

{#}без іронії, супер.