Зимова ніч
Неначе борошно крізь сито,
Зима просіяла сніжок.
Скрипучу хвіртку привідкрито,
Густий клубочиться димок
Із димарів, неначе з люльок.
Взялися кіркою шибки,
Під канделябрами бурульок
В лелітках білі килимки,
Неначе хутро соболине.
Дрібною пудрою снігів
Поволі куряться долини
І білі схили берегів.
Духмяні аромати хвої
Морозна свіжість обійма
На вікнах масляні левкої
Малює пензликом зима.
Торкає вітер, мов навкірки,
Нічну притишену струну
А ген по небу, наче з гірки,
На санях місяць прошмигнув.
