27.12.2012 11:01
-
379
    
  4 | 4  
 © Бойчук Роман

Згущені фарби

Згущені фарби

Як добре було б вміти, коли треба -

На камінь перетворюватись: в час,

Коли хтось фарби згущує круг тебе,

Коли себе не бачиш в їх очах.


Скотився би камінчиком у воду

І слухав би розмови німих риб,

Чи просто би лежав десь біля броду:

З чагарників дивився б догори.


А зрештою - така наша природа:

Випробування різні у житті...

Однаково...: на дні, чи біля броду -

За спиною все ж гуснуть фарби ті.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 31.01.2013 17:15  Влада Літовська => © 

Дуже талановито!!!

 27.12.2012 15:23  Сашко Новік 

я оце сюди не заходив бо з назвою нічого не міг зробити. побачив слово згущене і все, не фарби, а молоко))) а так цікаво,

 27.12.2012 13:29  Тетяна Белімова => © 

Молодець, Романе. Бачу, хоч у чомусь моя вчорашня вилазка була недаремною. Світобачення цього твору ясне й зрозуміле, може, трохи скаламучене тою червоною моєю фарбою. Щира мова цієї поезії дуже імпонує.