Зима зі мною не розмовляє
Зима зі мною не розмовляє.
Та й що у виправдання скаже?
Сумлінно снігом вибіляє
Нутро своє - чорніше сажі.
Злотаву осінь злодійка вкрала,
Весну злобливо проклинає.
За зваби літа, як покАра,
Зима спускає хвижі зграї.
І мій підступно замітає слід.
Де скута пам`ять крижаніє...
Вода чи кров, вогонь чи лід -
Їй все одно - не пожаліє.
м.Прилуки, 08.01.2013р.