Бойчук Роман Самота
Десь там, в склепіннях зір,
В безоднях висоти,
Між енних тисяч дір -
Є лігво Самоти:
Із безліччю думок
З очима у сльозах.
Там полину ковток
І пустоти гроза.
Там вічна мерзлота.
У вихорах надій
Молитви ввись зліта -
Із не самотніх мрій.
22.04.2017 20:15 Світлана => © |
 Дуже життєво, саме так і почуває себе самотня людина: вічна мерзлота і віхор надій, сльози і гіркота. Красивий сумний вірш. |
09.12.2013 20:17 Світлана Рачинська => © |
 Чарівно просто! |
09.12.2013 20:13 Оля Стасюк |
 красиво) |
10.01.2013 19:42 Сашко Новік => © |
 класно. сподобалось, лаконічно і чьотко |
10.01.2013 17:49 Деркач Олександр => © |
 Гарний вірш...бачу коментарі з краю трохи не по темі...цікаво |
10.01.2013 17:01 Ем Скитаній => © |
 віршик чудовий. |
10.01.2013 16:17 Лідія Яр => © |
 Дуже гарно...особливо про ковток полину....та взагалі весь вірш дуже сподобався....люблю таке... |
10.01.2013 15:40 Каранда Галина => © |
 висновок: найкраща статегія - скандал і провокація... увольте... я знаю, що це працює, але я цього не люблю. |
10.01.2013 15:18 © ... => Каранда Галина |
Від части Ви праві! Потрібно шукати можливість бути надрукованими аби не в ущерб собі, ну хочаби з якнайменшими затратами. В такому разі нам варто або до спонсора або ж до виданвництв, котріб на свій ризик та за свій кошт зважились на те, щоб надрукувати альманах сучасників (для прикладу), таке видавництво має зацікавитись творчими доробками (добре Наталя каже - кращі з кращих відібрати!!!) і + воно має мати свою впевнену реалізацію, щоб не прогоріти. Може хто знає таких. Давайте думати?! |
10.01.2013 14:43 Каранда Галина => Микола Щасливий |
Коль, а сенс? ну, лежатиме в Наталі в магазині пару десятків примірників гордого альманаху Пробаперців - і що? |
10.01.2013 14:24 Микола Щасливий => © |
 Вони у нас друкували прес-реліз - http://probapera.org/publication/13/2228/sklyanka-chasu-zeitglas-proekt-amicitia.html |
10.01.2013 13:57 Каранда Галина => © |
а там точно "молитви", не "молитва"? |
10.01.2013 12:42 Тетяна Чорновіл => © |
 Дуже сподобалось! Хоч і вічна мерзлота там, і грози пустоти, але так часто нас те Лігво лікує! |