Тисячна частинка...
з рубрики / циклу «Наодинці з кавою й собою»
Тисячна частинка щастя –
Це вже не його відсутність…
І якої вона масті?
І яка у неї сутність?
Тисячна частинка горя –
це хіба не повне щастя?
Нам же – щоб без шторму в морі,
І з гори якби не впасти…
Тисячну частинку броду
Перебрівши, розумієш,
Що не слід було б у воду
Тобі лізти… Та ж не вмієш
Зупинитися ти вчасно,
Бо ще тисячна частина
У тобі вогню не згасла,
Хоч уже й зламала спину.
Вічність… Тисячна частинка -
Це та сама нескінченність…
В ній душі знайшла хмаринка
Одну тисячну взаємність.
Лубни, 12,01,13
