Тетяна Чорновіл КОЛЮЧЕ БЕЗСОННЯ
В сніжний час в зимову пору
Прокинувся їжачок,
Підхопився з ліжка скоро,
Сон струсивши з голочок.
В валянки на босі ноги
Взувся, визирнув у ліс,
Сніг втоптав круг нірки трохи,
Оберемок дров уніс…
Бубонів під носик стиха,
Настовбурчивши голки:
– В хаті холодно. Ой, лихо!
Не відсиріли б грибки…
Треба пічку затопити,
З глодом випити чайку,
А тоді вже й сни про літо
Додивлятись на бочку.
04.02.2013 17:04 Тетяна Белімова |
 Суворий, як завжди, має рацію! Їжачки також страждають від безсоння ))))))))))))))) |
23.01.2013 19:03 Деркач Олександр => © |
 Класно))) |
20.01.2013 17:06 Ем Скитаній => © |
 аж дитинство згадалося...нам теж колись читалися казки на сон, аби не бешкетували довго перед сном...милий, чудовий віршик. |
20.01.2013 13:54 © ... |
Дякую! :))) Я останнім часом не маю змоги ні читати ні коментувати, бо завантаження сторінок іде надзвичайно довго і дуже рідко завершується позитивно! Виставляю з надцятого заходу. Тому мої "колючки" випадково співпали... :)) Давно визрівав віршик про зимового їжачка... |
20.01.2013 12:59 Каранда Галина => © |
 ) хазяйновитий їжачок! |